Страхування воєнних ризиків: чому законопроєкт №12372 не потрібен

В Україні вже функціонує система страхування воєнних ризиків для бізнесу, що робить законопроєкт №12372 «Про систему страхування воєнних ризиків» зайвим. Таку позицію висловив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев в інтерв’ю Інтерфакс-Україна, підкресливши, що держава вже ефективно реалізує альтернативний механізм підтримки.

Державна програма страхування воєнних ризиків: замість нового податку

За словами Данила Гетманцева, головна причина відхилення законопроєкту №12372 полягає в тому, що обов’язкове страхування воєнних ризиків, як це пропонувалося, фактично створило б новий податок для бізнесу, проти чого він виступає. Натомість, ще минулого року Комітет спільно з Міністерством економіки розробив і впровадив державну програму страхування, яка передбачає точкові зміни до чинного законодавства та державну підтримку страхових премій.

Цей підхід дозволяє зосередитися на покритті ризиків для реального бізнесу, інвестицій та втрати обладнання, що є критично важливим в умовах повномасштабної війни. Гетманцев наголосив, що страхувати потрібно саме ці аспекти, а не абстрактні будівельні об’єкти, як це раніше пропонував уряд.

Перші результати та географія звернень

Державна програма страхування воєнних ризиків демонструє свою ефективність на практиці. На сьогодні вже подано 221 заявку від підприємств, з яких 130 заявок погоджено, а ще 45 перебувають на стадії обробки. Це свідчить про зростаючий інтерес з боку українського бізнесу до механізмів компенсації та захисту активів.

Найбільший попит на страхування воєнних ризиків фіксується у прифронтових та прикордонних регіонах, що мають найвищий рівень ризику для ведення господарської діяльності:

• Харківська область;
• Сумська область;
• Дніпропетровська область;
• Запорізька область;
• Донецька область.

Вже здійснено перші виплати компенсацій страхових премій за двома заявками на загальну суму 6,8 млн грн. Хоча ці кошти поки невеликі, вони підтверджують працездатність та реальність програми, заохочуючи бізнес активніше нею користуватися.

Масштабування програми: до 1,5 тис. заявок для збільшення фінансування

Для того, щоб програма страхування воєнних ризиків отримала значно більше бюджетне фінансування у наступному році — не 1 млрд грн, а до 10 млрд грн — необхідно суттєво збільшити кількість заявок. Данило Гетманцев вважає, що орієнтиром має стати щонайменше 1,5 тис. звернень від бізнесу. Це дозволить програмі вийти на повноцінний масштаб, ефективно підтримуючи підприємства, які страхують своє майно, обладнання та інвестиції від наслідків війни.

Таким чином, держава зосереджена на розвитку вже діючого компенсаційного механізму через Експортно-кредитне агентство, а не на створенні нової обов’язкової системи. Це означає збереження фокусу на добровільних договорах страхування із державною підтримкою премій, що є більш гнучким та адаптованим до потреб бізнесу в умовах воєнних дій. Українським підприємцям варто активно використовувати наявні можливості для захисту своїх активів, щоб стимулювати подальший розвиток та фінансування цієї важливої ініціативи.