CLARITY Act: Ключова Проблема Регулювання Криптоактивів 2026

21 серпня 2026 року, провідна експертка у сфері фінансового права, Олена Кочергіна, наголосила на головній проблемі законопроєкту CLARITY Act, який має на меті врегулювати ринок цифрових активів. За її словами, основний виклик полягає у недостатній чіткості розмежування повноважень між регуляторами, що створює значну правову невизначеність для учасників ринку криптовалют та уповільнює інновації у блокчейн-індустрії.

Невизначеність Регуляторних Повноважень: Камінь Спотикання CLARITY Act

Центральною проблемою, на яку вказала Олена Кочергіна, є відсутність однозначних критеріїв для класифікації цифрових активів у рамках CLARITY Act. Це призводить до постійних суперечок між ключовими регуляторами, такими як Комісія з цінних паперів та бірж США (SEC) та Комісія з торгівлі товарними ф'ючерсами США (CFTC). SEC традиційно розглядає більшість токенів як цінні папери, тоді як CFTC схиляється до їх класифікації як товарів. «Без чіткого визначення, який саме регулятор відповідає за певний тип цифрового активу, інвестори та розробники стикаються з подвійним регулюванням або, навпаки, з регуляторною прогалиною. Це паралізує ринок та відлякує капітал», — зазначила пані Кочергіна.

Ця регуляторна двозначність особливо гостро проявляється у сегменті стейблкоїнів та децентралізованих фінансів (DeFi), де інноваційні продукти часто не вписуються у традиційні правові рамки. Законодавці прагнуть забезпечити захист інвесторів, але нездатність CLARITY Act чітко розмежувати ролі регуляторів підриває цю мету, створюючи ризики для фінансової стабільності та перешкоджаючи розвитку відповідальних блокчейн-проєктів.

Вплив CLARITY Act на Ринок Цифрових Активів та Інвесторів

Невирішена проблема регуляторних повноважень має значні наслідки для всього ринку цифрових активів. Компанії змушені витрачати величезні ресурси на юридичний супровід та адаптацію до потенційно суперечливих вимог різних відомств. Це призводить до сповільнення інновацій, оскільки стартапи та великі гравці не можуть планувати свою діяльність у довгостроковій перспективі. Для пересічного українця, який розглядає інвестиції у криптовалюти, це означає підвищені ризики та меншу прозорість ринку, що може призвести до втрати коштів через шахрайство або регуляторні зміни.

Додатково, відсутність єдиної регуляторної бази ускладнює співпрацю з традиційними фінансовими установами. Банки та інвестиційні фонди залишаються обережними щодо інтеграції цифрових активів, побоюючись регуляторних санкцій. Це стримує масове впровадження блокчейн-технологій та обмежує доступ до інвестиційних можливостей для широкого кола громадян. За словами експертки, «без гармонізованого підходу до регулювання, ми не зможемо повністю реалізувати потенціал блокчейну для економічного зростання та фінансової інклюзії».

Перспективи та Шляхи Вирішення Проблеми Регулювання Криптовалют

Для ефективного вирішення проблеми CLARITY Act необхідно переглянути підходи до класифікації цифрових активів, спираючись на їх функціональність та економічну сутність, а не лише на форму. Можливим шляхом є створення єдиного регуляторного органу або чіткого мандату для існуючих відомств, що дозволить уникнути дублювання та конфліктів. Інші країни, зокрема Європейський Союз з його MiCA (Markets in Crypto-Assets) регулюванням, демонструють приклади комплексного та узгодженого підходу, який може слугувати моделлю для майбутніх законодавчих ініціатив.

У перспективі, чітке та передбачуване регулювання не лише захистить інвесторів, а й стимулюватиме розвиток інновацій, залучаючи нові інвестиції та таланти у блокчейн-сектор. Українські регулятори, такі як Національний банк України та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, уважно стежать за міжнародними ініціативами, адаптуючи найкращі практики для власного законодавства. Важливо, щоб майбутні українські закони враховували міжнародний досвід та забезпечували баланс між інноваціями та безпекою.